ПОКАЗНИКИ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ УЧАСНИКІВ ГРУПОВИХ ФІТНЕС ПРОГРАМ СИЛОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.43.19-25Ключові слова:
оздоровчо-рекреаційна рухова активність, фізичний стан, силовий фітнес, групові програми, жінки, перший період зрілого віку, склад тілаАнотація
Мета дослідження – оцінити показники компонентного складу тіла жінок першого періоду зрілого віку учасників групових фітнес програм силової спрямованості.
Матеріали та методи. Оцінка компонентного складу тіла визначалась за допомогою біоімпедансного аналізатора ACCUNIQ BC 380. Опитування здійснено за стандартною анкетою мережі фітнес-центрів APOLLO NEXT та включало питання щодо демографічних даних респондентів (вік, стать), пріоритетів у виборі фітнес-програми, кратності відвідування занять. У дослідженні брали участь 459 жінок віком від 21 до 35 років (26,7 ± 4,77 роки).
Результати дослідження. За статистикою мережі фітнес клубів APOLLO NEXT за 2019-2023 рік 54% клієнтів віддають перевагу силовим напрямам групових тренувань. Середні показники індексу маси тіла 25,48 ± 4,95 кг∙м-2, в той же час у значної кількості досліджуваних жінок спостерігалася надлишкова маса (32,0%) тіла та ожиріння (17,4%). Зменшення частки м’язової маси тіла та підвищення жирової призводить до сповільнення основного обміну й порушення метаболічних процесів, що створює потенційний ризик для розвитку різних супутніх захворювань.
Висновки. Основна причина порушення оптимального співвідношення жирового та м’язового компонентів полягає в обмеженні спеціально організованої рухової активності, що потребує обґрунтування та розробки програми занять оздоровчим фітнесом силової спрямованості для жінок першого періоду зрілого віку з низьким рівнем рухової активності.
Посилання
Горенко ЗА, Очеретько БЄ, Ковельська АВ. Взаємозв’язок фізичної працездатності та компонентного складу тіла у спортсменів-аматорів. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2017;4(60):22-7. https://doi.org/10.15391/snsv.2017-4.003
Наливайко НВ, Бардін ОІ, Павлова ЮО. Аналіз показників компонентного складу тіла молодих жінок. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020;5,3(25):465-470. https://doi.org/10.26693/jmbs05.03.465
Прилуцька Т, Хабінець Т, Лазько О, Соботюк С, Босакевич М, Івченко В. Характеристика фізичної підготовленості жінок зрілого віку, які займаються слайд-аеробікою. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2019;(33):49–55.
Andrieieva O, Akimova-Ternovska M, Yarmak O, et al. Changes in Physical Status of Young Women in Response to Exercise Training. Sport Mont. 2019;19(3). https://doi.org/10.26773/smj.21091
Andrieieva O, Nahorna A, Yarmak O, et al. Identification of Informative Physical Condition Indicators for Self-Training Exercise Programs Design for Middle-Aged Overweight and Obese Women. Sport Mont, 2019;19(3). https://doi.org 10.26773/smj.21091
Andrieieva, O., Yarmak, O., Kashuba, V., et al. (2020). Efficiency of a Combined Fitness Program for Improving Physical Condition in Young Women. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 2020;20(4):195-204. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.0
Biedenweg K, Meischke H, Bohl A, et al. Understanding Older Adults’ Motivators and Barriers to Participating in Organized Programs Supporting Exercise Behaviors. J. Prim. Prev. 2014;35:1–11.
de Maio Nascimento M, Gouveia ÉR, Gouveia BR, et al. Differential Patterns in Motivations for Practicing Sport and Their Effects on Physical Activity Engagement across the Lifespan. Healthcare. 2023;11(2):274. https://doi.org/10.3390/healthcare11020274
Drozdovska, S., Andrieieva, O., Yarmak, O., Blagii, O. (2020). Personalization of health-promoting fitness programs for young women based on genetic factors. Journal of Physical Education and Sport. 2020;20:331–7. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1046
Kyle UG, Schutz Y, Dupertuis YM, Pichard C. Body composition interpretation. Contributions of the fat-free mass index and the body fat mass index. Nutrition. 2003;19(7-8):597-604. doi: 10.1016/s0899-9007(03)00061-3.
Karpińska E, Moskwa J, Puścion-Jakubik A, et al. Body Composition of Young Women and the Consumption of Selected Nutrients. Nutrients. 2023; 15(1):129. https://doi.org/10.3390/nu15010129
Nahorna A, Andrieieva O. Opportunities for physical activity within clinical care: positive healthcare effects of exercise interventions delivered via telehealth services with evidence-based fitness resources. The Journal of sports medicine and physical fitness, 2023;63(7):835–845. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.23.14566-X
Nemanja Ć, Marina, Đ.-N, Slađana R, et al. Relation between Lifestyle and Body Composition among Young Females in Serbia of 18–29 Years of Age. IntechOpen. 2020. https://doi.org/10.5772/intechopen.83586
Pellerine LP, Bray NW, Fowles JR, et al. The Influence of Motivators and Barriers to Exercise on Attaining Physical Activity and Sedentary Time Guidelines among Canadian Undergraduate Students. Int. J. Environ. Res. Public Health 2022;19: 12225.
Salmon J, Owen N, Crawford D. et al. Physical activity and sedentary behavior: A population-based study of barriers, enjoyment, and preference. Health Psychol. 2003;22:178–88.
Warburton, D.E.R., Bredin, S.S.D. Health benefits of physical activity. Curr. Opin. Cardiol. 2017;32:541–56.
WHO-World Health Organization. WHO Guidelines on Physical Activity and Sedentary Behaviour; WHO: Geneva, Switzerland, 2020.
