МОВА, ІДЕНТИЧНІСТЬ, РЕЛІГІЯ. УКРАЇНЦІ ТА ЛЕМКИ У ГОЖОВІ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ.

Анотація

Зв’язок між релігією та національною
ідентичністю в країнах Центральної та
Східної Європи у ХХ столітті є відомим
і добре описаним явищем. В останні роки
зацікавлення дослідників зосереджуєть-
ся на молодих представниках різних
релігійних та національних груп, які пе-
реосмислюють свою національну чи релі-
гійну ідентифікацію шляхом самовизна-
чення у нових обставинах (соціальних та
політичних). Своєрідним фоном для цих
явищ є прикордонні території та їх спе-
цифіка, яка включає: лінгвістичні кон-
такти, багатомовність, мультикуль-
турність, багатоетнічність й складну
ідентичність мешканців. Метою стат-
ті є характеристика сучасної багато-
конфесійності жертв операції «Вісла»,
переміщених у район Гожува Велькополь-
ського. Ці люди та їхні нащадки є тепер
віруючими римо-католицької, греко-ка-
толицької та православної церков, а у
духовній сфері спілкуються польською,
українською, церковнослов’янською та
лемківською мовами. У статті здійсне-
но спробу охарактеризувати відносини
між релігією, мовою та ідентичністю
на специфічній території, якою є Лю-
буське воєводство, де вищеназвані релігії
культивуються переміщеними мешкан-
цями і залишаються для них важливим
фактором при визначенні власної іден-
тичності в умовах нової багатоетніч-
ності та мультикультурності.