РІВНІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • Анжела Пасніченко Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI:

https://doi.org/10.15330/ps.7.1.56-69

Анотація

У статті дискутується розвиток особистості, що являє собою неоднорідний нелінійний процес переходів з одного якісного рівня на інший. Відтак зміст понять «особистісний ріст», «розвиток психіки», «розвиток особистості», «формування особистості» у психології особистості, соціальній, віковій, педагогічній психології має різні змістові навантаження. У віковій психології це поняття «тоне» у фізіологічно зумовленому розвиткові психіки, у соціальній та педагогічній психології розвиток особистості розглядається як функція від групової динаміки чи організованого виховного впливу. У ХХІ ст. активно розробляються методи втручання інженерії (психоінжиніринг) у психіку людини.

               Акцент на «зовнішньому» джерелі психологічних змін людини передбачає глибинну недовіру до її природних передумов, водночас гуманістична психологія організовує формування особи­стості при спиранні на її внутрішні ресурси та потенціал. Проте процес особистісного зро­стання не розгортається автоматично і в «нормативної більшості» людей не відбувається тому, що людина обирає «не розвиватися». Свобідна людина протиставляє цим тенденціям свою власну індивідуальну позицію, оскільки «людські цінності» не можуть бути загальними. За результатами нашого дослідження самооцінок та експертних оцінок тезаурусу вольових якостей найнижчі оцінки розвитку отримала «ініціативність» (оскільки у соціумі «Ініціа­тивність карається!»). Більшість людей є споживачами, тому мотиваційно-діяльнісна складова психічної організації людини ігнорується.

               Згідно з типологією рівнів особистості О. Сатова, яка базується на якості свідомості, можна діагностувати європейську цивілізацію на рівні «багатовимірної» колективної свідомості. У дослідженні ми отримали зворотний кореляційний зв'язок між механізмами соціалізації та самоактуалізації особистості, з чого зробили висновок, що соціалізація буде пригнічувати самоактуалізацію людини. Вважаємо, що за умов соціальних змін актуалізуються механізми соціалізації, після чого їм на зміну може прийти процес самоактуалізації (за потреби).

We discuss the development of the personality, which is not uniform linear process of transitions from one qualitative level to another. We compared the meaning of "personal growth", "development of psyche", "personality development". "Formation of the personality" has different meanings load in personality psychology, social-, age-, educational psychology. It is "drowning" in a physiologically caused development of psyche in age-psychology; personality development is seen as a function of group dynamics or organized educational influence in social and educational psychology. Intervention methods in the human psyche are actively developing now (psycho-engineering).

The emphasis on the "external" source of psychological changes in humans involves a deep mistrust to its natural prerequisites, while the humanistic psychology organizes personality formation with its reliance on domestic resources and potential. But the process of personal growth is deploying itself not automatically and it does not happen with the "normative majority" of people because a person usually does not choose to "evolve." Free person opposes its own individual position to this trend , because "human values" cannot be general. By the results of our study of self and peer reviews of thesaurus volitional qualities (1996), "initiative" received the lowest score of (because in society "Initiative is punished!"). Most people are consumers; therefore motivational component of human psyche is often ignored.

According the personality levels typology of O. Satov, that is based on the quality of consciousness, European civilization can be diagnosed as a "multidimensional" collective consciousness. In our study (2016), we have reverse correlation between the mechanisms of socialization and self-actualization, obvious we conclude that socialization will inhibit human self-actualization. We believe that the mechanisms of socialization act more at the conditions of social changes, and then they will be replaced to the process of self-actualization (as necessary).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Персонологічні моделі та концепції