Особливості психологічної корекції внутрішньої картини здоров’я підлітків з набутими вадами опорно-рухового апарату (анг. мовою)

Анотація

Проаналізовано суть поняття «внутрішня картина здоров’я» як знання про здоров’я, усвідомлення і розуміння ролі здоров’я у процесі життєдіяльності людини, розуміння впливу здоров’я на соціальні функції, емоційні і поведінкові реакції. Показано, що внутрішня кар­тина здоров’я це не лише знання своїх можливостей, а й уміння користуватись істин­ними та нерозкритими резервами організму. Розглянуто внутрішню картину здоров’я (ВКЗ) як особливе ставлення особистості до свого здоров’я, яке виражається в усвідомленні його цін­ності й активно-позитивному прагненні до його вдосконалення. Досліджено специфіку ко­рекції внутрішньої картини здоров’я підлітків з набутими вадами опорно-рухового апарату. Внутрішня картина здоров’я підлітка з набутими вадами опорно-рухового апарату – це сукупність інтелектуальних уявлень про теперішній стан здоров’я, комплекс емоційних переживань і відчуттів щодо нього, а також сукупність поведінкових реакцій щодо збе­ре­ження та відновлення здоров’я.
Доведено, що формування ВКЗ пов’язане з проекцією об’єктивної реальності здоров’я в самосвідомість людини, із суб’єктивним сприйняттям і переживанням свого здоров’я.
Описано три грані ВКЗ. Когнітивну, як сукупність суб’єктивних думок про причини, зміст, способи збереження, зміцнення та розвитку здоров’я у ситуації хвороби. Корекція когнітивної грані формує уявлення про самого себе, ставлення до себе у ситуації хвороби, до свого зовнішнього образу, свого тіла, своїх фізичних якостей, відображає рівень самоповаги. Емоційна грань, як комплекс відчуттів (спокій, радість, умиротворення, воля, легкість, сим­патія) зокрема відображає емоційне порівняння себе з іншими. Поведінкова грань як пове­дінка, конкретні дії спрямовані на збереження, відновлення здоров’я.
Описано компоненти ВКЗ підлітка з набутими вадами ОРА, сенситивна компонента (психологічний образ тіла у ситуації хвороби), емоційна компонента (емоції в ситуації хво­роби), когнітивна компонента (розуміння всіх аспектів хвороби / здоров’я), ціннісно-мо­ти­ваційна компонента (переконання і внутрішні цінності у сфері здоров’я, воля до здоров’я).
Доведено, що адекватне, усвідомлене, послідовне емоційно-ціннісне ставлення до здо­ро­в’я є необхідною умовою збереження особистісної цілісності, а отже однією з централь­них складових «Я концепції».
Виділено особистісну позицію щодо здоров’я що може бути як індивідуально орієн­тованою або соціально орієнтованою. Стратегія підлітка по відношенню до підтримки та збереження власного здоров’я розподіляється на стратегію активних дій та пасивну стратегію.