ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ГРУП НАЙМЕНУВАНЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД: СЕМАНТИКА ТА ЕТИМОЛОГІЯ (НА МАТЕРІАЛІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, УКРАЇНА)
DOI:
https://doi.org/10.15330/ukrst.20.93-106Ключові слова:
лексико-семантична група,, лексема, семантика,, географічна народна назва,, апелятив, підземні води.Анотація
У статті проаналізовано реалізацію найменувань з семантикою ‘підземні води’ у говірковому мовленні Івано-Франківської області, відзначено коливання значень зафіксованих лексем, визначено ареальну специфіку номінації географічних реалій. Народні назви поділено на природні (виражають різні ознаки номінації) і штучні. Тематична група лексики на позначення водних реалій включає три лексико-семантичні групи (ЛСГ): ‘Підземні води’, ‘Джерело’, ‘Криниця’. ЛСГ ‘Джерело’ містить такі мікрополя: ‘Джерело’, ‘Початок джерела’, ‘Джерело із солоною водою’, ‘Джерело з холодною (відносно теплою) водою’. Здійснено системний науковий аналіз народних географічних назв на позначення водних реалій засвідчив, що така географічна номенклатура зберігає архаїчні риси, основою є загальномовні терміни з прозорою семантикою слов’янського походження, хоча трапляються випадки іншомовних запозичень, окремі народні найменування вживаються тільки на досліджуваній території. У номінуванні географічних об’єктів підземних вод переважає однослівна іменникова лексика, зрідка засвідчено субстантивовані прикметники. Для похідних назв характерні словотвірні моделі, мотивовані твірними основами дієслів. Найпродуктивнішим способом творення апелятивних назв є морфологічний спосіб, зокрема суфіксальний. Народні географічні назви представлені також різними фонетичними варіантами.
Ключові слова: лексико-семантична група, лексема, семантика, географічна народна назва, апелятив, підземні води.