СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ МІКРОТОПОНІМІЇ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ОПІЛЛЯ НА ПРИКЛАДІ МОНОЛЕКСЕМНИХ ЛІНГВАЛЬНИХ ФАКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/ukrst.20.107-117Ключові слова:
мікротопонім, топонім, пропріатив, дериват,, спосіб творення, апелятив.Анотація
Для сучасного мікротопонімотворення будь-якої місцевості України, зокрема й Південно-Західного Опілля, характерна однослівна форма вираження. У нашій статті розглядається 3087 монолексемних лінгвальних фактів, засвідчених на території Рогатинського, Галицького районів Івано-Франківщини та Бережанського і Підгаєцького районів Тернопільщини. З-поміж аналізованих різновидів виокремлюємо власні назви дрібних об’єктів: лексико-семантичного; морфологічного; морфолого-синтаксичного способів творення та основоскладання.
Попри різноманітність словотворчих засобів, у кожному регіоні використовується обмежена кількість типів деривації. Це пов’язано передусім з історією заселення місцевості, взаємодією мов і діалектів тощо.
На обстежуваній території найпродуктивнішим способом формування однослівних мікротопонімів виявився лексико-семантичний (1926 одиниць – 44,73% від усіх сучасних найменувань). Серед локальних пропріативів морфологічної деривації вирізняємо суфіксальні, префіксально-нульові та конфіксальні утворення. Найбільшою кількістю прикладів з-поміж трьох різновидів афіксації представлена у наших матеріалах суфіксація (619 одиниць– 14,37%). Порівняно з суфіксальними похідними різновиди префіксально-нульового типу на Південно-Західному Опіллі малопоширені, усього 240 найменувань (5, 6%).У розглянутому мікротопоніміконі зафіксовано також низку локальних онімів конфіксального способу творення (52 одиниці – 1, 68%). Для назвотворчого процесу як Південно-Західного Опілля, так і будь-якого іншого регіону України властива морфолого-синтаксична деривація. Субстантивовані атрибути репрезентовані у наших записах однак лише 208 прикладами (4, 83%), що свідчить про їх відносно незначну територіальну продуктивність.
Загалом окреслено основні підходи до семантико-дериваційної структури пропріативів, власне мікротопонімів, з’ясовано їхні основні структурно-словотвірні особливості в контексті наукових праць вітчизняних та зарубіжних ономастів, а також кількісні показники на досліджуваному терені.
Ключові слова: мікротопонім, топонім, пропріатив, дериват, спосіб творення, апелятив.