Учасники кримінально-правової політики у сфері забезпечення охорони діяльності органів кримінальної юстиції

Анотація

ецифічній сфері забезпечення охорони діяльності органів кримінальної юстиції. На основі аналізу наукових праць провідних вчених у галузі кримінально-правової політики, зокрема П.Л. Фріса та І.В. Козича, автор розглядає існуючі підходи до розмежування суб’єктів та учасників кримінально-правової політики. Особлива увага приділяється функціональному підходу до такого розмежування, згідно з яким суб’єкти поділяються на дві категорії: суб’єкти творення та суб’єкти реалізації кримінально-правової політики. У статті обґрунтовується, що органи кримінальної юстиції за своїм функціональним призначенням належать до суб’єктів реалізації кримінально-правової політики у досліджуваній сфері. Автор пропонує розширити традиційне розуміння кола учасників кримінально-правової політики, включивши до нього дорадчо-консультативні органи. На підставі аналізу нормативно-правової бази автор систематизує існуючі дорадчі органи як на рівні суб’єктів творення (Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України, Комісія з питань правової реформи при Президентові України, науково-консультативні ради при Верховному Суді та Конституційному Суді України), так і на рівні суб’єктів реалізації кримінально-правової політики (методичні ради при органах прокуратури, Науково-консультативна рада при Національній асоціації адвокатів України). Окрему увагу приділено спеціальним освітнім установам у системі органів кримінальної юстиції, таким як Національна школа суддів України, Тренінговий центр прокурорів України та Вища школа адвокатури. У статті аргументується, що хоча ці установи не можуть безпосередньо формувати чи реалізовувати кримінально-правову політику, вони здійснюють значний вплив на ці процеси через науково-методичне забезпечення, підготовку кадрів та підвищення їх кваліфікації.