Рівні кримінально-правової політики у сфері забезпечення охорони діяльності органів кримінальної юстиції
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.65.1.129-1.137Ключові слова:
кримінально-правова політика, рівні кримінально-правової політики, органи кримінальної юстиції, міжнародні стандарти, правоохоронна діяльність, євроінтеграція, кримінальне законодавствоАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз підходів до визначення рівнів кримінально-правової політики у сфері забезпечення охорони діяльності органів кримінальної юстиції. Досліджено існуючі в науковій літературі концепції щодо рівневої диференціації кримінально-правової політики, зокрема доктринальний, програмний, законодавчий, правозастосувальний, правовиконавчий та науковий рівні. Проаналізовано альтернативний підхід, що передбачає поділ на правотворчу, інтерпретаційну та правозастосовчу кримінально-правову політику. Особливу увагу приділено територіальному критерію поширення кримінально-правової політики та обґрунтовано доцільність його застосування для дослідження сфери забезпечення охорони діяльності органів кримінальної юстиції. На основі аналізу горизонтальної диференціації кримінально-правової політики на внутрішню та зовнішню запропоновано модифікований вертикально-горизонтальний підхід до виділення рівнів кримінально-правової політики у досліджуваній сфері. Згідно з цим підходом виокремлено наддержавний (міждержавний) рівень, що відповідає зовнішній політиці, та державний рівень, який охоплює внутрішню політику та включає загальнодержавний, регіональний та місцевий (локальний) рівні. Розглянуто специфіку наддержавного рівня в контексті кримінально-правового регулювання ЄС та особливості закріплення міжнародних стандартів забезпечення охорони діяльності органів кримінальної юстиції. Проаналізовано ключові міжнародні документи, що визначають стандарти діяльності у сфері правопорядку, та їх вплив на формування національного законодавства. Обґрунтовано необхідність збалансованого підходу до дослідження кримінально-правової політики, який передбачає поєднання вивчення інституційно-функціональних аспектів із аналізом кримінально-правових норм узагальнено-тенденційного характеру.