МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ ЛАНЦЮГІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.16.94-105Ключові слова:
додана вартість, агропродовольчі ланцюги, методика, інформаційне забезпеченняАнотація
Стаття присвячена обґрунтуванню методичного інструментарію дослідження результативності агропродовольчих ланцюгів.
Метою статті є узагальнення існуючих методичних підходів до оцінювання результативності агропродовольчих ланцюгів, обґрунтування алгоритму визначення доданої вартості на мікро- та макрорівнях та складових інформаційного забезпечення.
Використано наступні методи дослідження:монографічний; теоретичного узагальнення;методи пізнання, діалектичний метод, аналіз та синтез, індукція та дедукція, системний комплексний підхід.
Доведено, що методологічною основою для розрахунку показників доданої вартості глобальних агропродовольчих ланцюгів є система обліку міжнародної торгівлі на основі доданої вартості Trade in Value Added та таблиці «Затрати-Випуск», які поєднані національними таблицями «Затрати-Випуск». Аргументовано, що ускладненим є розрахунок величини доданої вартості національного походження, яка включена у проміжних затратах експортованої продукції.
Обґрунтовано досліджувати напрями формування доданої вартості агропродовольчих ланцюгів за напрямами: галузями в системі національних рахунків; за видами економічної діяльністю; на рівні суб’єктів господарювання. Доведено, що розрахунок доданої вартості при дослідження агропродовольчих ланцюгів доцільно проводити на рівні кожного учасника (актора) з метою реалізації принципів вартісно-орієнтованого управління та суцільне визначення величини цього показника на рівні суб’єктів господарювання.
Аргументовано, що з метою нівелювання розбіжностей у величині показника доданої вартості на мікро- та макрорівнях необхідно гармонізувати бухгалтерську звітність економічних суб’єктів до вимог СНР та передбачити виділення показника доданої вартості окремим рядком.
Посилання
2. Ponomarenko, A.N., and K. Yu.Muradov. “New statistics on the movement of value added in international trade.” HSE Economic Journal, no.1, 2014, pp. 43–79.
3. OECD-WTO (2018). Trade in Value Added (TiVA): Value added in gross exports by source country and source industry. OECD Statistics, www.oecd.org/sti/ind/measuring-trade-in-value-added.htm. Accessed 2.11.2020.
4. “Measuring Trade in Value Added: An OECD-WTO joint initiative.” WTO, https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/miwi_e/tradedataday13_e/oecdjanv13_e.pdf. Accessed 2.11.2020.
5. TiVA 2015 indicators - definitions. Version 2, October 2015. OECD, www.oecd.org/sti/ind/tiva/TIVA_2015_Indicators_Definitions.pdf. Accessed 2.11.2020.
6. “The concept of development of the system of national accounts of July 25, 2002 № 413-r.” The Verkhovna Rada of Ukraine, zakon0.rada.gov.ua/laws/show/413-2002-%D1%80. Accessed 2.11.2020.
7. Methodological provisions on the organization of state statistical observation "cost-output table": Order of the State Statistics Service of Ukraine November dated 1, 2018 № 236. State Statistics Service of Ukraine, www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2020/101/101.pdf. Accessed 2.11.2020.
8. Kravtsova, I.V. Methods of research of global value chains. Scientific Bulletin of the International Humanities University, issue 16, 2016, pp. 39-44.
9. Methodological provisions of the updated version of the system of national accounts of 2008: Order of the State Statistics Service of Ukraine dated 17.12.2013№ 398). State Statistics Service of Ukraine, www.ukrstat.gov.ua. Accessd 2.11.2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).