ЧИННИКИ З ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.16.229-236Ключові слова:
сільськогосподарські підприємства, організаційні структури управління, підходи до формування організаційних структур, чинники формування організаційних структур, блоки чинників, збалансуванняАнотація
Метою статті є дослідження чинників з формування організаційних структур управління в сільськогосподарських підприємствах. Предметом даного дослідження є виділення найбільш значущих для організаційної структури управління сільськогосподарських підприємств чинників та формування підходу до способу їх врахування в управлінні в будь-якому окремому секторальному суб’єкті господарювання.
У статті організаційна структура управління суб’єктів господарювання розуміється як цілісна ієрархічна система, що складається із сукупності впорядкованих підрозділів та рівнів управління, у межах якої здійснюється організація процесу комунікації між ними з метою забезпечення ефективного процесу функціонування підприємства через взаємодію складових як із внутрішнім, так і з зовнішнім його середовищем, формується з урахуванням певних чинників.
Проведено узагальнення чинників, що впливають на формування організаційних структур управління сільськогосподарських підприємств з виділенням серед них трьох ключових блоків: стратегічного або цільового, ефективності та товарного асортименту. Кожен з цих блоків не має виключного впливу. Вплив чинників по кожному з зазначених блоків слід враховувати збалансовано при узгодженні їх між собою. Наголошується на запровадженні інтегрованого підходу до формування організаційних структур управління. Розглядуються механізми управління, які є більш доцільними для застосування по кожному з виділених блоків чинників.
Посилання
2. Dojl, P. Management: strategy and tactics. Sankt-Peterburg, Piter, 1999.
3. Kovalenko, Yu.S.. An agricultural enterprise in a market environment. Кyiv, IAE UAAN, 2000
4. Andriichuk, V., & L.Bauer (Eds.). Management: decision making and risk. Кyiv, KNEU, 1998.
5. Meskon, M. Kh., Albert, M., & F.Khedouri. Management. Moscow, Delo, 1992.
6. Sydoruk, B.O. “Features of formation of strategic decisions in the system of balanced agricultural land use.” Ekonomichnyi dyskurs, no.3, 2018, pp. 116-122.
7. Kropyvko, M. F. (Ed.). Strategic directions of reforming the management of integrated development of agro-industrial production and rural areas. Кyiv, NNTs IAE, 2012.
8. Crossan, M. M., Fry, J. N., and J. P. Killing. Strategic analysis and action.6th Ed., Toronto Pearson Pren-tice Hall, 2005.
9. Griffith, A. “Integrated management systems: A single management system solution for project control?” Eng. Construct. Architect. Manage.,no. 7(3), 2000, pp. 232–240.
10. Freeman, R.E. Strategic Management : A Stakeholder Approach. Boston,Harpercollins College Div, 1984.
11. Mintzberg, H. “The Effective Organization: Forces and Forms. MIT. Sloan. Management Review.” staging.mitsmr.io, staging.mitsmr.io/article/the-effective-organization-forces-and-forms/amp/ Accessed 29 Oct. 2020.
12. Porter, M.E. “The Five Competitive Forces That Shape Strategy.” Harvard Business Review, no.86 (1), January, 2008, pp. 78–93.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).