МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.16.17-28Ключові слова:
міжнародні фінансові інвестиції, фінансовий ринок, розвиток громадянського суспільства, громада, проєкти, фінансові інструментиАнотація
У статті досліджено особливості залучення міжнародних фінансових інвестицій в якості інструменту підтримки розвитку громадянського суспільства. В умовах обмеженого державного та регіонального фінансування зростає роль зовнішнього фінансування, джерелом якого виступає фінансовий ринок зарубіжних країн. Обґрунтовано актуальність залучення міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів у розвиток громадянського суспільства та доцільність використання кращих практик ЄС щодо імплементації цінностей такого розвитку на основі Угоди про асоціацію з ЄС. Здійснено узагальнення передумов формування фінансово-інвестиційних інструментів. Визначено зміст фінансово-інвестиційних інструментів як джерела інвестиційної підтримки процесів розвитку та окреслено взаємозв’язок між фінансовим ринком та інвестиційним процесом як передумови формування міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів підтримки розвитку громадянського суспільства. Виділено проектну діяльність як актуальну технологію інвестування в сучасних умовах, зокрема через фінансові інструменти Європейського Союзу (ЄС) та охарактеризовано основні етапи реалізації проектної ідеї, зокрема щодо розвитку громадянського суспільства. Узагальнено, що діяльність, пов’язана із залученням міжнародних фінансових інвестицій у підтримання прагнення громадян щодо спрямування власної ініціативи для реалізації цінностей, які притаманні громаді та відповідають громадянському суспільству, охоплює виявлення проблем, що перешкоджають цьому, аналіз наявних інвестиційних можливостей щодо вирішення цих проблем, виділення цільових груп, що зацікавленні у вирішенні проблеми, визначення видів діяльності, що дозволяють покращити ситуацію, підготовку відповідної проектної заявки щодо участі у відповідному міжнародному фінансовому інструменті, її подання, а у випадку схвалення – реалізація усіх дій, передбачених у проекті та отримання задекларованих результатів та очікувань.
Посилання
2. Dropa, Ya.B. “Financial instruments of resource formation in the national economy in the context of globalization.” Global and national economic problems, no. 16., 2017, pp. 682–687.
3. Polyak, N.P. Credit instruments for the development of the real economy in Ukraine. Diss. Kyiv, SHEI «University of Banking», 2016..
4. Porvin, M.Yu. “Identifying ways to improve public investment policy in Ukraine.” Scientific exploration in state and municipal administration, no. 1, 2013, pp. 227–241.
5. Estimation of foreign direct investment volume with a resident as the final controlling investor (round tripping) during 2010 - 2019. Kyiv, National Bank of Ukraine, 2020.
6. Hnatkivskyi, B., and Z. Romanchuk. “Problems of attracting foreign investment into the economy of Ukraine and ways to solve them.” Bulletin of Lviv University. The economic series, no. 43, 2010, pp. 162–167.
7. Shtal, T.V., et al. “Analysis of the Ukraine's investment climate and ways to improve it.” Business Inform, no. 3, 2013, pp. 122–125.
8. On financial services and state regulation of financial services markets: Law of Ukraine. The Verkhovna Rada of Ukraine, zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text. Acessed 10 Oct.2020.
9. «Civil society in Ukraine: new challenges, new tasks.» Survey results, www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2508683-gromadanske-suspilstvo-v-ukraini-novi-vikliki-novi-zavdanna-rezultati-opituvan.html. Accessed 10 Oct. 2020.
10. “Program of economic development stimulation of Ivano-Frankivsk urban united territorial community.”Normatyvni akty Ivano-Frankivskoi miskoi rady, www.namvk.if.ua/ref_doc/77942. Accessed 10 Oct. 2020.
11. Prokopenko, V.Yu. “Financial and credit instruments in the real estate market: definition aspects.” Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs. «Economic» series, no. 1, 2014, pp. 247–259.
12. Zakharin, S.V. “Theoretical and methodological principles of strategic guidelines formation for investment development of regions.” Scientific notes. Economics series, no. 17, 2011, pp. 454–460.
13. Rudenko, O.M., Shturkhetskyi, S.V., eds. Development of civil society in Ukraine: past, present, prospects. Ostrog: IGSU, Ostroh Academy National University Publishing House, 2014.
14. Korniievskyi, O.A., Rozumnyi, M.M., eds. Development of civil society in Ukraine: analytic report. Kyiv,NISD, 2015.
15. “National strategy for promoting the development of civil society in Ukraine for 2016-2020.” Cabinet of Ministers of Ukraine, www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/spriyannya-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva/nacionalna-strategiya-spriyannya-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva-v-ukrayini-na- 2016-2020. Accessed 15 Oct. 2020.
16. Krupnyk, A. A. “New strategy for the development of civil society: how to avoid mistakes.” Pravda, www.pravda.com.ua/columns/2020/01/20/7237818/. Accessed 15 Oct.2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).