ГІБРИДНІ ЗАГРОЗИ В ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.16.62-76Ключові слова:
гібридна війна, обмежувальні заходи, торговельно-економічні відносини, загрозиАнотація
Статтю присвячено дослідженню гібридних загроз в торговельно-економічних відносинах, які передбачають посилення протекціоніських та неопротекціоністських заходів зовнішньоторговельній сфері, отримання контролю на інвестиційними потоками, кібер-атаки на економічні та інфраструктурні об’єкти держави-об’єкта агресії під час формулювання та реалізації зовнішньоекономічної стратегії держави-агресора. Актуальність теми зумовлена тим, що в останнє десятиріччя змінився характер ведення міждержавних конфліктів, які набули ознак гібридних не тільки у зовнішньополітичній сфері, але й зовнішньоторговельній. Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних підходів до визначення ролі гібридних загроз при формуванні зовнішньоекономічної політики держави.
У статті систематизовано підходи до визначення гібридних війн та їх ознак, як таких, що підривають основи національної безпеки через політичні, економічні, інформаційні та інші інструменти та передбачають розмиття меж відповідальності за одного боку, та централізоване та скоординоване управління з іншого. Визначено особливості здійснення гібридної агресії в Україні Російською Федерацією, та проаналізовані її основні прояви в зовнішньоекономічній сфері. Ідентифіковані напрями реалізації гібридних загроз у торговельно-економічних відносинах. Досліджено основні види торговельних обмежень, які були використані Російською Федерацією для підвищення рівня вразливості економічної системи України. Проведений критичний аналіз торговельних інтервенцій, серед яких виокремлено: тарифні та нетарифні (антидемпінгові заходи, субсидування, фітосанітарні вимоги, тощо) обмеження, санкції, фінансові заходи, захист прав інтелектуальної власності та інші.
В результаті дослідження обґрунтовано, що своєчасна та виважена зовнішньоекономічна політика із протидії гібридним загрозам, яка є синхронізованою із загальною стратегією, може суттєво пом’якшити та/або уникнути наслідків агресивних дій.
Посилання
2. Smith, Hanna. “Hybrid CoE Strategic Analysis 1: In the Era of Hybrid Threats: Power of the Powerful or Power of the ‘Weak’?” Hybrid CoE - The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats, 10 Nov. 2020, www.hybridcoe.fi/publications/hybrid-coe-strategic-analysis-1-in-the-era-of-hybrid-threats-power-of-the-powerful-or-power-of-the-weak/. Accessed 30 Oct. 2020.
3. Shaw, Martin. “The Contemporary Mode of Warfare? Mary Kaldor's Theory of New Wars.” Review of International Political Economy, vol. 7, no. 1, 2000, pp. 171–180.
4. Arzumanian, R., & A.Bahdasarian. “Theory of war in XXI centuty.” XXI centuty, no. 3, 2011 .noravank, www.noravank.am/rus/jurnals/detail.php?ELEMENT_ID=5889. Accessed 30 Oct. 2020.
5. Van Creveld Martin. La Transformation De La Guerre, 2015.
6. Hoffman, Frank. Conflict in the XXIst century: the rise of hybrid wars. Edition Potomac Institute for policy studies, 2007.
7. Dalton M. “Partners, Not Proxies: Capacity Building in Hybrid Warfare.” Center for Strategic and International Studies, www.csis.org/analysis/partners-not-proxies-capacity-building-hybrid-warfare. Accessed 30 Oct. 2020.
8. Honchar, M. Viiny - XXI: polihibresiia Rosii, 2017.
9. Pawlak, P. “Understanding hybrid threats. Briefing European Parliamentary Research Service.” European Parliamentary Research Service Blog, 23 June 2015, epthinktank.eu/2015/06/24/understanding-hybrid-threats/. Accessed 30 Oct. 2020.
10. Kotenko, A.O. “Hybrid war as a form of modern international conflict.” International relations, part “political sciences”, no. 13, 2017, pp. 1-10.
11. Horbulina, V. P. World Hybrid War: Ukrainian Front. Kiev,, 2017.
12. Gunneriusson, H. “Hybrid Warfare and Deniability as Understood by the Military.” Polish Political Science Yearbook. Researchgate, www.researchgate.net/publication/335985275_Hybrid_Warfare_and_Deniability_as_Understood_by_the_Military. Accessed 30 Oct. 2020.
13. Reichborn-Kjennerud, E. & Cullen, P. “What is Hybrid Warfare?” Policy Brief, no. 1, 2016. core, core.ac.uk/download/pdf/52131503.pdf. Accessed 13 Dec. 2020.
14. Hadzhiev, Boyan. “Enablers of Hybrid Warfare: The Bulgarian Case.” Journal of International Studies, vol. 13, no. 1, 2020, pp. 28–43. doi:10.14254/2071-8330.2020/13-1/2.
15. Hoffman, Frank. Conflict in the XXIst century: the rise of hybrid wars. Edition Potomac Institute for policy studies, 2007.
16. Robinson, Jana. “Paper for the 2018 Deterrence and Assurance Academic Alliance Conference “Thinking Outside the Silo: Creative Problem-Solving in Deterrence and Assurance” Cross-Domain Responses to Space Hybrid Provocations via Economic and Financial Statecraft.” 2018. Stratcom, www.stratcom.mil/Portals/8/Documents/AA_Proceedings/3.pdf?ver=2018-10-04-141147-287. Accessed 30 Oct. 2020.
17. Lessons of the hybrid decade: what you need to know to move forward successfully. DEA, dea.edu.ua/img/source/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B0%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F/Hybrid_10.pdf. Accessed 30 Oct. 2020.
18. Martyniuka, V. Hybrid threats to Ukraine and public safety. Experience of the EU and the Eastern Partnership. Kyiv, 2018. 106 s.
19. “Promoting Ukraine's capacity building to ensure the security of society in the face of hybrid threats. the results of the expert survey.” geostrategy, geostrategy.org.ua/images/%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E.pdf. Accessed 30 Oct. 2020.
20. Kulytskyi, S. “The economic component of Russia's hybrid war against Ukraine.” Ukraina: podii, fakty, komentari, no. 20, 2016, pp. 44–57.
21. Statistics of the external sector of Ukraine according to the methodology of the 6th edition of the "Balance of Payments and International Investment Position Manual" (IMF, 2009). 2015-2019. NBU, bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external/data-sector-external#1. Accessed 30 Oct. 2020.
22. “A list of the largest Russian assets in Ukraine has been compiled.” lb.ua, ukr.lb.ua/economics/2014/03/19/259973_sostavlen_spisok_krupneyshih.html. Accessed 30 Oct. 2020.
23. “Russian oil and gas business in Ukraine under cover: the role of Medvedchuk” (investigation). radiosvoboda, www.radiosvoboda.org/a/28523099.html. Accessed 30 Oct. 2020.
24. Agreement on regulation of supplies of certain types of steel pipes originating in Ukraine on the territory of the Republic of Belarus, the Republic of Kazakhstan and the Russian Federation. Verkhovna Rada of Ukraine, zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_50. Accessed 30 Oct. 2020.
25. Boycott of Russian goods: pros and cons.” forbes. forbes.net.ua/ua/opinions/1368512-bojkot-rosijskih-tovariv-za-i-prot. Accessed 30 Oct. 2020.
26. “Trade blackmail: Russia's goal and prospects for relations.” glavcom, glavcom.ua/publications/121799-torgovij-shantazh-meta-rosiji-i-perspektivi-stosunkiv.htm. Accessed 30 Oct. 2020.
27. “The number of interventions in trade and economic relations between Ukraine and the Russian Federation. 2008-2022.” Globaltradealert, www.globaltradealert.org/. Accessed 13 Dec. 2020.
28. Pozhyvanov, M. “Chomu Ukraina prodovzhuie torhuvaty z rosiieiu?” blog.liga, blog.liga.net/user/mpozhyvanov/article/26788.aspx. Accessed 30 Oct. 2020.
29. “Statistics on Ukraine's foreign trade with other countries. 2014-2019.” Derzhavna sluzhba statystyky, www.ukrstat.gov.ua. Accessed 30 Oct. 2020.
30. Nebojsa, Nikolic. “Connecting Conflict Concepts: Hybrid Warfare and Warden’s Rings.” Information & Security: An International Journal, no.41, 2018, pp. 21-34. 10.11610/isij.4102.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
