ТАРГЕТОВАНА РЕКЛАМА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ЇЇ ПОПУЛЯРНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Автор(и)

  • С.С. Гринкевич Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, кафедра маркетингу та логістики, вул. Бандери, 12, м. Львів, 79013 https://orcid.org/0000-0002-3563-3989
  • Ж.Д. Сорокіна Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, вул. Шевченка, 338, м. Львів, 79069 https://orcid.org/0000-0001-7598-5391
  • М.А. Сітарчук Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, вул. Барвінок, 1, м. Львів, 79044 https://orcid.org/0000-0003-3620-7946

DOI:

https://doi.org/10.15330/apred.2.17.115-123

Ключові слова:

таргетована реклама, соціальні мережі, таргетолог, інтернет маркетинг

Анотація

Метою статті є дослідження популярності та ефективності таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій.

Для досягнення визначеної мети використано комплекс методів: теоретичних – аналіз, синтез і систематизація наукової літератури з проблематики застосування таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій – для з’ясування сучасного стану дослідженості проблеми, наявності платформ для таргетингу у соціальних мережах, видів таргетованої реклами; емпіричних – бесіда, спостереження, опитування - для з’ясування основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога, необхідних у професійній діяльності.

Інформаційну базу даного наукового дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних науковців, статистичні дані, дані веб-аналітиків, експертів-фахівців.

Доведено популярність, а також ефективність таргетованої реклами у соціальних мережах. Сформовано основні вимоги щодо навичок і компетенцій таргетолога, а саме вміння проводити маркетинговий аналіз, писати тексти, які «продають», працювати в графічних і відеоредакторах, в системах веб-аналітики. Охарактеризовано та систематизовано таргетовану рекламу за видами, зокрема до основних видів віднесено: націлювання на поведінку (націлювання на аудиторію), контекстне націлювання, пошуковий ретаргетинг, ретаргетинг сайту, прогнозне націлювання, демографічне  та географічне націлювання. Проведено оцінювання ефективності таргетованої реклами у соціальних мережах та проаналізовано соціальні мережі як основні майданчики для запуску таргетованої реклами (Facebook, Instagram, Twitter, Viber,  Telegram, Tik Tok, QQ, WeChat, Tumblr, Sina Weibo). Окреслено основні платформи для таргетингу у соціальних мережах – Facebook та Instagram. Наведено приклади використання таргетованої реклами роздрібною мережею Sephora, Tesco та благодійним фондом «Аманда».

Наукова  новизна  одержаних  результатів  полягає  у  формуванні основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога.

Одержані  результати  дослідження  можуть  бути  використані  при підготовці фахівців-таргетологів та при організації  процесу підготовки до запуску таргетованої реклами.

Біографії авторів

С.С. Гринкевич , Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, кафедра маркетингу та логістики, вул. Бандери, 12, м. Львів, 79013

доктор економічних наук, професор

Ж.Д. Сорокіна , Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, вул. Шевченка, 338, м. Львів, 79069

студентка

М.А. Сітарчук , Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, вул. Барвінок, 1, м. Львів, 79044

студент

Посилання

1. Romanova, A.V., Andrushkevich, Z.M., and O.B. Valkov. “Targeted advertising as an effective way to promote in social networks.” Bulletin of Khmelnytsky National University, no. 5, 2019, pp. 207–210, journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2021/01/45-12.pdf. Accessed 28 Sept.2021.
2. Evseytseva, O.S., and D.D. Merkulova. “Targeting - targeted impact on the consumer.” Economy and state, no. 3, 2019, pp. 107–113, www.economy.in.ua/?op=1&z=4287&i=18. Accessed 28 Sept.2021.
3. Karas, O. “Targeting - one of the types of strategic advertising.” Journal of European Economy, vol. 13, no. 3, 2014, pp. 324–332.
4. “What is targeting?” Gravitec, gravitec.net/en/blog/chto-takoe-targeting-kak-rabotaet/ Accessed 28 Sept.2021.
5. The number of Internet users in the world has reached 4.66 billion URL: https://root-nation.com/ua/news-ua/it-news-ua/ua-new-internet-records/ Accessed 28 Sept.2021.
6. Platforms for Targeting in Social Networks, futurenow.com.ua/21-najpopulyarnishyh-sotsialnyh-merezh-svitu-ta-rejtyng-ukrayiny/. Accessed 28 Sept.2021.
7. “Information Business and Advertising: How We Promoted the Educational Workshop in a Limited Time Under Quarantine Conditions.” Median-ads, median-ads.com/en/blog-en/info-business-and-advertising/. Accessed 28 Sept.2021.
8. “What is Targeted Advertising: Guide.” Sendpulse, sendpulse.com/support/glossary/targeted-advertising. Accessed 28 Sept.2021.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30

Як цитувати

Гринкевич , С., Сорокіна , Ж., & Сітарчук , М. (2021). ТАРГЕТОВАНА РЕКЛАМА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ЇЇ ПОПУЛЯРНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, 2(17), 115–123. https://doi.org/10.15330/apred.2.17.115-123

Номер

Том 2 № 17 (2021): АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Розділ

Маркетинг і логістика

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).