РОЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

Анотація

У статті здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення поняття інвестиційного потенціалу та визначено його значення для антикризового управління економікою.В сучасних умовах кризового стану національної економіки, спричинених війною Росії проти України, актуальності набирає питання пошуку шляхів подолання кризових наслідків та зростає значення інвестиційного потенціалу в контексті подальшого відновлення країни в післявоєнний період.

Очевидною є недостатність власних бюджетних ресурсів для подолання економічної кризи, спричиненої війною. З огляду на це, підвищення інвестиційного потенціалу України та використання його для цілей антикризового управління національною економікою може стати стратегічно важливим інструментом відновлення.

Метою статті є розкриття теоретичних аспектів трактування інвестиційного потенціалу та його значення для антикризового управління національною економікою. Досягнення мети здійснюється за допомогою використання методів  аналізу і синтезу, узагальнення та порівняння.

На сьогодні існує багато підходів до сутнісного трактування дефініції «інвестиційний потенціал». Узагальнено можна згрупувати їх за такими напрямами: ресурсний, що визначає інвестиційний потенціал виключно як сукупність наявних внутрішніх  ресурсів та потужностей економічних суб’єктів. Проте такий підхід не враховує потенціал ресурсів зовнішніх джерел залучення; ймовірнісний, відповідно до якого інвестиційний потенціал трактується як сукупність можливостей інвестування, що засновані на взаємодії чинників та передумов і відображаються у формі інвестиційних потоків; ринковий підхід полягає у ймовірній необхідності у капітальних вкладення відповідно до ринкових умов, що визначає інвестиційний потенціал як результат взаємодії попиту і пропозиції інвестиційного ресурсу на ринку, відповідно до того, які умови можуть бути  запропоновані інвестиційним проєктом (рентабельність, ризики, строк окупності тощо); ємнісний, передбачає визначення інвестиційного потенціалу в контексті здатності об’єкта дослідження (території, галузі економіки, суб’єкта господарювання) використовувати капітал з врахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх чинників; структурний розглядає інвестиційний потенціал як складовий елемент системи потенціалів вищого рівня (на ряду з трудовим, інноваційним, ресурсним – у складі економічного); результативний напрям визначає інвестиційний потенціал через здатність об’єкта дослідження отримувати певний результат  від залучення відповідних ресурсів. Таким чином показник оцінки інвестиційного потенціалу передбачає визначення максимального результату, який об’єкт дослідження може отримати за умов використання наявних інвестиційних ресурсів.

Багатоаспектність трактування поняття інвестиційного потенціалу свідчить про його складність та важливість для антикризового управління національною економікою. В умовах воєнних втрат та бюджетного дефіциту, саме інвестиції можуть стати ключовим фактором відновлення української економіки.

Таким чином, одним з ключових завдань на шляху до ефективної реалізації інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління економікою є  забезпечення  фінансової, зовнішньоекономічної, політичної та соціальної рівноваги, що дозволить забезпечити стабільні умови розвитку національної економіки та стимулюватиме приріст інвестиційного ресурсу на основі покращення інвестиційного іміджу, детінізації економіки та притоку зовнішнього інвестиційного капіталу.