Система злочинів, що посягають на соціально-економічні права людини за Кримінальним Кодексом України
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.58.157-168Ключові слова:
злочин, кримінальне правопорушення, кримінальна відповідальність, соціальні права людини, економічні права людини, злочини, що посягають на соціально-економічні права людини, система, види злочинівАнотація
Статтю присвячено дослідженню системи злочинів, що посягають на соціально-економічні права людини. Встановлено, що в чинному Кримінальному кодексі України має місце система злочинів проти соціально-економічних прав, кожен компонент якої, з одного боку, є самостійним елементом цієї системи, а з іншого – взаємодіє з іншими злочинами, що входять до цієї системи, утворюючи комплекс кримінально-правових норм, спрямованих на кримінально-правове забезпечення охорони соціально-економічних прав людини. Доведено, що основний масив злочинів відповідного виду вміщений у розділі V Особливої частини Кримінального кодексу України. До них віднесено: злочини проти трудових прав людини (перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (стаття 170), грубе порушення законодавства про працю (стаття 172 КК), грубе порушення угоди про працю (стаття 173 КК), примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (стаття 174 КК), невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (стаття 175 КК)); злочини проти права власності на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності: порушення авторського права і суміжних прав (стаття 176 КК), порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (стаття 177 КК)); злочини проти права людини на освіту (порушення права на отримання освіти (стаття. 183 КК)); злочини проти права на безоплатну медичну допомогу (порушення права на безоплатну медичну допомогу (стаття 184 КК)). Окрім того, ціла низка інших норм також порушує соціально-економічні права людини, які виступають в такому разі додатковим безпосереднім об’єктом.