АРХЕОЛОГІЯ ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ГАЛИЧА ЯК «ЦЕРКОВНОГО МІСТА» І РЕЛІГІЙНОГО ЦЕНТРУ ГАЛИЧИНИ (СЕРЕДИНА ХІІІ ст. – 1785 р.)
Ключові слова:
Давній Галич, археологічні дослідження, релігійний і церковний центр, єпископсько/митрополичий осідок, Успенський собор, Крилоський Успенський монастир.
Опубліковано онлайн:
2017-03-01
Анотація
У статті відображено основні підсумки археологічних досліджень давнього Галича пізньосередньовічного періоду його історії як «церковного міста», релігійного й духовного центру Галичини (середина ХІІІ ст. – 1785 р.). Детально характеризується розвиток історичної топографії Галича/Крилоса за трьома етапами: середини ХІІІ ст. – 1596 р.; 1596–1700 рр.; 1700–1785 рр. Комплексний історико/археологічний аналіз кожного з них дозволяє виразно побачити шляхи і перспективи дальших наукових студій.
Як цитувати
ТОМЕНЧУК, Б. ., & МЕЛЬНИЧУК, О. (2017). АРХЕОЛОГІЯ ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ГАЛИЧА ЯК «ЦЕРКОВНОГО МІСТА» І РЕЛІГІЙНОГО ЦЕНТРУ ГАЛИЧИНИ (СЕРЕДИНА ХІІІ ст. – 1785 р.). Галич. Збірник наукових праць, 2, 51–78. вилучено із https://personnel.pnu.edu.ua/index.php/hal_swc/article/view/7705
