Магнітна надтонка структура епітаксійних плівок фериту нікелю
DOI:
https://doi.org/10.15330/pcss.17.3.381-385Ключові слова:
рідкофазна епітаксія, хімічні транспортні реакції, феритові плівки, магнітна анізотропія, ядерний гамма-резонансАнотація
Проведено порівняльне ЯГР-дослідження параметрів магнітної надтонкої структури епітаксійних плівок , вирощених на монокристалічних підкладках орієнтацій (100) і (111) методами рідкофазної епітаксії (РФЕ) і хімічних транспортних реакцій (ХТР). Установлено, що в плівках, отриманих методом ХТР, присутня значна кількість іонів двовалентного заліза, яке, очевидно, входить до фази магнетиту . Після термообробки таких плівок на повітрі при Т = 1273 К магнетит переходить в оксид . В плівках , вирощених методом РФЕ, двовалентного заліза не виявлено.
Як показали розрахунки, напрям вектора намагніченості плівок, отриманих методом РФЕ, лежить в площині плівки незалежно від орієнтації (100) або (111) підкладки , а в плівкахх, отриманих методом ХТР, він утворює з підкладкою кути 41 - 450.
Посилання
[2] R. Datta, B. Loukja, N. Li, A.J. Gupta, Journ. Crystal Growth 345(1), 44 (2012).
[3] A.H. Hurevych, H.A. Melkov, Mahnytnыe kolebanyya y volnы (Nauka, Moskva, 1994).
[4] M.J. Tung, W.C. Chang, C.S. Liu, C.J. Chen, T.Y. Tseng, IEEE Trans. Magn. 29(6) Part 2, 3526 (1993).
[5] S.I. Yushchuk, S.O. Yur"yev, V.A. Trukhtanov, Mahnitni polya na yadrakh atomiv u ferrytakh (Vyd.-vo NU “L'vivs'ka politekhnika”, 2009).
[6] V.S. Belyaev, L.Y. Koshkyn, Mahnetyzm y эlektronyka 197(9), 17 (1977).
[7] P.J.M. Van der Straten, V.V. Bondarenko, R.J. Metselaar, Journ. Crystal Growth 51(1), 119 (1981).
[8] S.I. Yushchuk, UFZh 44(9), 1099 (1999).
[9] S.I. Yushchuk, S.O. Yur"yev, F.I. Tsyupko, O.B. Bilen'ka, Nanosystemy, nanomaterialy, nanotekhnoohiyi 12(4), 797 (2014).
[10] P. Gribar, G. Suran, AIP Confer. Proc. Magnetism and Magnet Mater. (Philadelphia, 1975). Ed. 1, 578 (1976).
