Вплив температури синтезу на фазовий склад та структуру потрійних сполук, отриманих із порошкових сумішей системи TiH2-Al-C
DOI:
https://doi.org/10.15330/pcss.18.4.443Ключові слова:
МАХ-фаза, титан, алюміній, порошок, термічний синтез, структура, інтерметалід,карбід, рентгенофазовий аналізАнотація
В роботі наведені результати досліджень особливостей фазо- та структуроутворення при термічномусинтезі потрійних сполук із порошкової шихти системи TiH2-Al-C. Термічний синтез проводили у вакууміпри температурах 1150, 1300 та 14000С. За результатами рентгенофазового та структурного аналізувстановлено, що після синтезу при 1150С основною фазою сплаву є карбід титану. У фазовому складісплаву ідентифікуються також потрійна сполука Ti2AlC та інтерметалід Ti3Al. Підвищення температурисинтезу до 13000С призводить до суттєвого збільшення вмісту потрійної сполуки Ti2AlC та відповідногозменшення вмісту карбіду титану TiC, а після синтезу при 14000С базовою фазою сплаву стає потрійнасполука Ti3AlC2. Запропонована модифікована модель термічного синтезу потрійних сполук в системі Ti-Al-C, що включає плавлення алюмінію та його взаємодію з титаном на низькотемпературних стадіяхпроцесу, формування фази інтерметаліду Ti3Al, утворення зерен карбіду титану в результаті взаємодіїпроміжної метастабільної фази Al4C3 з титаном або інтерметалідом Ti3Al, та синтез потрійних сполукTi2AlC та Ti3AlC2 в результаті взаємодії інтерметаліду Ti3Al з вуглецем та Ti2AlC з карбідом титану TiC.
Посилання
M.W. Barsoum, MAX Phases: Properties of Machinable Ternary Carbides and Nitrides (Wiley VCH, 2013).
M. Radovic, M.W.Barsoum, American Ceramic Society Bulletin 92(3), 20 (2013).
X.H. Wang, Y.C. Zhou, J. Mater. Sci. Tehnol. 26 385, (2010).
N.V. Tzenov, M.W. Barsoum, J. Am. Ceram. Soc. 83(4), 825 (2000).
T.A. Prykhna, S.N. Dub, A.V. Starostyna, M.V. Karpets, T. Kab'esh, P. Shart'e, Sverkhtverdye materyali 2, 38 (2012).
A.V. Starostyna, T.A. Prykhna, M.V. Karpets y dr., Sverkhtverdye materyali 5, 32 (2011).
O.M. Yvasyshyn, A.N. Demydyk, D.H. Savvakyn, Poroshkovaya metallurhyya 9/10, 63 (1999).
H.A. Bahlyuk, O.V. Suprun, A.A. Mamonova, Naukovi notatky 58, 27 (2017).
X.H. Wang, Y.C. Zhou, Acta Mater. 50, 3141 (2002).
X.H. Wang, Y.C. Zhou, Zeitschrift fuer Metallkunde 93(1), 66 (2002).
A. Zhou, C. Wang, Y. Huang, Materials Science and Engineering A 352(1-2), 333 (2003).