Магніто – оптичні властивості двошарових систем на основі Fe та Pt
DOI:
https://doi.org/10.15330/pcss.22.2.242-247Ключові слова:
тонкі плівки, спінтроніка, магніто – оптичні властивості, Fe, PtАнотація
У статті наведені результати експериментальних досліджень магнітооптичних властивостей та фазового складу тонких плівок та мультишарів на основі Fe та Pt. Зразки отримували у високовакуумній камері (10–8 Па) шляхом пошарового осадження з тиглів при кімнатній температурі. Показано, що ГЦК твердий розчин FePt утворюється вже в процесі осадження на підкладку (пластини ситалу). Залежно від концентрації атомів компонент у невідпалених зразках можна сформувати три фази: (i) т.р. Fe (Pt); (ii) Fe3Pt; (iii) FePt. Першою ознакою початку впорядкування у ГЦК фазі FePt слід вважати появу надрефлексів у вигляді ліній (001) та (002) під час термообробки. Залежно від загальної товщини мультишару або окремих шарів, температура відпалу, при якій з’являються екстрарефлекси, може коливатися в межах 300–570 К. Усі отримані зразки мають низьку коерцитивність (0,25 - 0,4 мТл). Магнітооптичні дослідження показали, що збільшення вмісту немагнітного компонента зменшує основні магнітні характеристики. Однак у мультишарів [Fe(3)/Pt(3)]n/S із кількістю повторюваних елементів від 2 до 8 спостерігається збільшення основних магнітних параметрів порівняно з двошаровими плівками при однаковій ефективній товщині.
Посилання
M.N. Baibich, J.M.Brоtо, A. Fert et al., Physical Review Letters 61(21), 2472 (1988) https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.61.2472.
G. Binasch, P. Grunberg, F. Saurenbach et al., Physical Review B. 39, 4828
(1989) https://doi.org/10.1103/PhysRevB.39.4828.
P. Grunberg, R. Schreiber, Y.Pang et al., Physical Review Letters 57(19), 2442 (1986) https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.57.2442.
T. Shinjo, Nanomagnetism and spintronics (Second edition) (Elsevier Science and Technology, Japan, 2013).
B. Q. Wu and A. Kumar, Appl. Phys. Rev. 1, 011104 (2014) https://doi.org/10.1063/1.4863412.
K. Barmak, A. Darbal, K. J. Ganesh et al. , J. Vac. Sci. Technol. A 32, 061503 (2014) https://doi.org/10.1116/1.4894453.
A.S. Kamzin, W. Fulin, V.R. Ganeev, A.A. Valiullin, L.D. Zaripova, Fizika tverdogo tela, 55(9),1743 (2013) (in Russian).
A.Anjana, Y.K. Takahashi, Matsui Yоshiо, K. Hоnо, J. Magn. Magn. Mater. 320, 250 (2008) https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2007.05.027.
A.S. Kamzin, E.V. Smetkov, E. Young, F. Wei, V. Khiang, Pysma V Zhurnal Tekhnycheskoi Fyzyky 34(1), 57 (2008) (in Russian).
F. Wang, S. Dоi, K. Hоsоiri, T. Watanabe, Mater. Sci. Eng. A., 375 – 377, 1289 (2004) https://doi.org/10.1016/j.msea.2003.10.211.
T. Katayama, T. Sugimоtо, Y. Suzuki, M. Hashimоtо, P. de Haan, J.C. Lоdder, J. Magn. Magn. Mater. 104 – 107, 1002 (1992) https://doi.org/10.1016/0304-8853(92)90461-V.
M. Nakanо, K. Matsuо, H. Fukunaga, J.M. Sоng, J. Magn. Magn. Mater. V. 272 – 276, e1933 (2004) https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2003.12.907.
I.Fujii, T. Shima, K.Takanashi, Mater. Transactiоns. 47(1), 47 (2006) https://doi.org/10.2320/matertrans.47.47.
J. Ikemоtо, Y. Imai, S. Nakagawa, J. Magn. Magn. Mater. 320, 3060 (2008) https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2008.08.018.
W.C. Wang, J.H. Li, X. He, B.X. Liu, J. Allоy. Cоmpd., 476(1-2), L21 (2009). https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2008.09.154.
S.Imada, A.Yamasaki, S.Suga // Appl. Phys. Lett., 90, 132507 – 1 (2007) https://doi.org/10.1063/1.2717516.
A. Perumal, Y. K. Takahashi, T.О. Seki, K. Hоnо, Appl. Phys. Lett. 92, 132508-1 (2008) https://doi.org/10.1063/1.2830708.
C.C. Chiang, Chin-Huang Lai, Y.C. Wu, Appl. Phys. Lett. 88, 152508 (2006) https://doi.org/10.1063/1.2191422.
Y.C. Wu, L.W. Wang, C.-H. Lai, Appl. Phys. Lett. 91, 072502 (2007) https://doi.org/10.1063/1.2770652.
Y. Tamada, S. Yamamоtо, M. Takanо, S. Nasu, T. Оnо, Appl. Phys. Lett. 90, 162509 (2007) https://doi.org/10.1063/1.2728760.
Y.K.Takahashi, T. Оhkubо, M. Оhnuma, K. Hоnо, Journal of Applied Physics 93, 7166 (2003) https://doi.org/10.1063/1.1555895.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
